Форум » » Alex KATTYVAL (продолжение) » Ответить
Alex KATTYVAL (продолжение)
Alex Kattyval: Часть 1 Часть 2 Привіт найкращим біглям України! Малий Алекс (Яничар Розбійник Кетівел) любить читати ваші сторіночки й захоплюється усіма вами, такими розумними і вмілими. Дуже імпонує Форум тим, що тут усі дружні, привітні, радо спілкуються і допомагають один одному. Алекс шукає добре товариство, порад і настанов. Радо виляємо хвостиком - приймайте нас у компанію!
Kristal Rok: Ох и смешно ж ты тут все расписала хотя понимаю, что в некоторых моментах тебе было не до смеха. Alex Kattyval пишет: Ну чому МОЄ життя має залежати від тічних сук? ну ты же себе мальчика приобрела, наверное когда заводила, не хотела девочку чтоб с течками не связываться а получается природа такова, что ты теперь с ними связана на всю жизнь, только не с одной, а со всеми в округе и с чужими. Но с твоим подходом к воспитанию, дальше вам точно будет легче. У него ведь тоже в голове приоритеты, которые с возрастом четче обозначатся, тем более ты сразу четко показала что на первом месте ты, а он сразу это принял. Так что думаю все у вас будет в порядке
Alex Kattyval: Kristal Rok пишет: когда заводила, не хотела девочку чтоб с течками не связываться Саме так, дівчатка особливі А тепер, по тому, як Алекс внюхується, й так знаю усі дівчачі проблеми усього району. До мене доходили думки інших, що я Алекса балую, що забагато йому дозволяю. Але це не зовсім так. Просто ми з Алексом багато часу проводимо разом, відповідно переживаємо багато різних спільних ситуацій, і кожна ситуація вимагає компромісів і розуміння, кому в ній як поводитися. І не без конфліктів, звісно. Ідеальним може бути лише бігль із солоного тіста Сьогодні й так всі знайомі на прогулянці голосили: "Снимите, ему этот намордник. Алекс такой хороший мальчик". Ясно, що хароший! Мій рідний дурник навіть не пручається, коли я йому це "щастя" на носа натягаю. І гуляємо ми далі рівно і плавно. А мене БіглеБог покарав, за те що вчора Руденького відшмагала. Права рука моя не підіймається, не розгинається, ні ложки не можу тримати, ні чарки. Проблема, чи йти сьогодні на аджиліті і наважитися виявити довіру Алексу ще раз, відпала сама собою. Стогнучи ледь доповзла до Бабці, яка завжди ремонтує мене: кістки і тіло. Бабця три години розтирала мені закляклий м"яз, і вперше мені геть не полегшало - дуже сильно застуджений. Про застуду - це версія Бабці, а я думаю, що це небесна кара за Алексову биту попу. Руденький співчутливо дивився на мене, як я, згорбившись, мов Яга, стогнучи, ледве човгаю по хаті, і намагається втішити, як може. Лиже широким теплим язиком лице, гризе шкарпетки на ногах, масажуючи пальці, І, якби вмів, то, мабуть, і каву подав би в ліжко - так переймається. На прогулянці тримала повідок двома пальчика лівої руки - Рудий був ангелом. І от зрозумій цю задницю: бити чи не бити? Гамлетівське питання.
Alex Kattyval: Увага! Яничар Розбійник Вулкан пристрасті і енергії. Непередбачуваний. Сьогодні з"їв власний ошийник. Вдає скромного І нещасного (фото з поліційних архівів) Може бути чарівно ніжним. Оманливо втертися в довіру. Зализати до непритомності. Викликає тимчасове помутніння розуму, бо раз його б"єш, два рази цілуєш. Мій Алекс
larsi: Какие красивые грустные глаза у АЛЕКСА ,"заточили любимые демоны в намордник " ,наикрасивейшая фото всех пицейских архивов"
Kristal Rok: larsi пишет: наикрасивейшая фото всех пицейских архивов" согласна
Assorty: Такой взгляд я представляю сколь радостно он расстается с обновкой дома
Ирина (Купер): Дівчата люблять хуліганів
Adele: Alex Kattyval пишет: І нещасного Нет, это невозможно видеть - СВОБОДУ АЛЕКСУ!!!
Alex Kattyval: "Мама, видали ці фото, бо люди подумають, що ти - садист," - сказав Славко, заглянувши сюди. Дівчатка, не хвилюйтесь! - Розбійник жвавий і веселий, як завжди. Пам'ятаю, що він зірвав команду двічі підряд, і повинен вважатися рецидивістом. Але за гарну поведінку умовно-достроково повернула йому дві з чотирьох прогулянок на 8-метровій рулетці. Я вже теж скучила за його виглядом ззаду Але дві прогулянки, прошу пана Розбійника, ходимо ще чемно в цій упряжці. Недоуздок, до речі, нічого не обмежує, це не намордник. У ньому пес і позіхає на всю горлянку, і їсти вільно може. Але коли тягне, то шлейка, яка на носі, дає неприємні відчуття. Моя хвора рука і спина недоуздку дуже вдячні. А от що дійсно дивне, то це такі намордники Знайшла в інтернеті. Начебто служать для обмеження лаю собаки. Точніше, заміняють його ... на крякання. Хочете собачку-крячку??
Вика ( Банди): Alex Kattyval пишет: Але за гарну поведінку умовно-достроково повернула йому дві з чотирьох прогулянок на 8-метровій рулетці. Урааа!! Свободу папугаям! Может он уже отбыл свой срок? Alex Kattyval пишет: Хочете собачку-крячку?? Даже не скажешь, что хуже. Бигль гавкающий или бигле-кряка. Думаю лучше не рисковать P.S. представила, как Банди подходит ко мне и.. крякает! Не, не, не надо))
Adele: Alex Kattyval пишет: Дівчатка, не хвилюйтесь! - Розбійник жвавий і веселий, як завжди. Фух! Да и сама поправляйся скорей!
Alex Kattyval: Adele пишет: Фух! Аделька, невже ви справді могли подумати, що я свого Любчика скривджу? Ці вимушені обмеження свободи - виключно для його добра. Краще походити трішки поруч, згадати, як тебе звати і хто твій хазяїн, ніж потрапити в халепу через дурну руду голову. Алекс в принципі розумний і вихований хлопчик, тому все у нас полюбовно. Adele пишет: Да и сама поправляйся скорей! Спасибі! Через моє примусове обмеження волі, працюю вдома. Завалилась перекладами. Алексу не так прикро, бо я теж ув'язнена і постійно поруч. Але скучно. Коли перекладала нудний тендер, з'їв перші сторінки видрукуваної "Специфікації істотних умов замовлення". А сьогодні перекладала тексти про кухню. Хоч і без картинок, та увесь час бігала до холодильника - такого апетиту собі нагнала. І Алекс, бачу, апетиту набрав від запахів, які я по хаті ганяла І от сіли ми з ним, мало не обнялися, з'їли разом півкурочки... (Обожнюю його, коли він дивиться з апетитом, але чемно чекає - бо тільки чемний пес має надію отримати щось смачненьке - і ніжно-ніжно бере шматочки і так само делікатно обгризає хрящики) Рудий розплився від задоволення, очка посоловіли... Довелось важкенького на руках до кліточки донести, розкласти там зручно і в лобик на добраніч поцілувати. Він тільки бекнув у відповідь. Тепер бачить смачні сни. А я ще маю в запасах коробку смачнющих цукерок, яка підступно спокушає, і навіть шкодую, що нема кому закрити мене в клітку чи натягти якийсь намордник
Adele: Alex Kattyval пишет: Аделька, невже ви справді могли подумати, що я свого Любчика скривджу? Я же в шутку! Просто мордаха Алекса в наморднике, як то кажуть, криє серце...
Alex Kattyval: Ми запалили свою Свічку пам'яті. Бабця казала, що у нас на Хмельниччині великого голоду не було, з нашої родини не помер ніхто. Але страшні речі розповідали інші люди про ті час. Пам'ятаймо... А Алекс слухає новини на 5 каналі і проситься на Євромайдан
Kristal Rok: Помним.....
damiani: Алекс умничка - настоящий патриот!
Alex Kattyval: Були на Майдані. Враження двоякі. Я - революціонер з великим досвідом, іноді емоції у мене програють розуму + вічний журналістський інтерес скрізь засунути носа, і, може, добре, що взяла Алекса із собою. Він стримував мене не лізти в натовп. Тому більше бачили довкола Майдану. Людей було багато. Вони йшли і йшли, різні, переважно усміхнені, віталися, фотографувалися, співали, скандували. У напрямку Європейської площі мандрував і біглячий хвостик Рудий Євроінтегратор швидко зрозумів, що це не виставка. Людей було значно більше, ніж собак (хоча й собаки були! навіть одного бігля бачили!). Соціалізація для Алекса була ще та! Йшов чемно поруч на короткому повідку і навіть не рипався. Виступи слухав уважно, навіть проникся Я дивилась на гарну молодь і заздрила їм, відчуваючи, що з віком таки розум перемагає, і що маю більше запитань з нагоди цього заходу, ніж відповідей. Алекс тим часом підтримував скандування. судячи з кількості складів, Євротермінаторові більше сподобалось волати на три склади "Банду - геть!". Гавкати "Україна - це Європа!" було довго.
Alex Kattyval: Погода мрякою залазила за комір, було вогко, шкода було Рудого тримати на одному місці, і ми походили вулицями. На Банковій, Лютеранській, під Національним банком, під державними установами - зовсім інша картина. Тут, видно, привозних мітингувальників. Вони пили з горла, крутили пляшками по асфальту, не вірилось, що стільки декласованих елементів можна зібрати в одному місці. Їх оберігала міліція. Влодека не хотіли пропустити через Банкову, коли він йшов по машину, а тут же поруч з міліціонерами два гопніки допивали пляшку, - міліціонери їх в упор не бачили. Можна здогадуватись, що розігрітих їх готували до провокацій над вечір. Що ми потім в новинах і побачили. Ми їх теж фотографували, але не хочу такими псувати свою сторінку. Неприємно було бачити, що партійних прапорів на Європейській площі було більше, ніж просто державних і Євросоюзних. Кому потрібні ці політики?! Алекс правильно гавкав на три склади, і це стосується усіх народних депутатів. Дивувало, що на Майдані - один майдан (тут виступають більш громадські лідери), на Європейській площі - інший (рулять політики, сильніша озвучка), а Свобода взагалі повела людей під Кабмін? Навіщо? У результаті сльозогінний газ, сутички... На мою скромну думку, варто вийти, щоб показати, що українці і їх політики - це різні світи, і що суспільство в переважній більшості вважає себе європейцями і не згодне з одноосібним рішенням прем'єра зупинити євроінтеграцію. Правильно Майдан прийняв резолюцію - вимагати відставки Азарова і дати Януковичу шанс поїхати у Вільнюс і таки підписати угоду про асоціацію (офіційно своє "ні" Янукович ще не сказав). Треба Майдану протриматись до 28, очевидно. Славко, який сьогодні не підняв заду з дивану, бо "не хочу", подивившись новини і послухавши наші розповіді, сказав, що піде з друзями. Хай йде. Іноді у натовпі можна знайти власні цінності. ... А ми з Алексом чемно по-європейськи прибрали після себе, і переповнені емоціями, відкинули усі лапи - нелегко бути євроінтеграторами!
Kristal Rok: Алекс в украинской символике красотун А последнее фото такое теплое и уютное
Alex Kattyval: Kristal Rok пишет: Алекс в украинской символике красотун Він так не думав, хотів попробувати на зуб, які лєнточки смачніші - сині чи жовті Але вже вдома. На людях був сама серйозність і відповідальність. А я оце задумалась, що давно не рахувала Алексові місяці. Бо в мене, де кілька цифр, там й паніка. Але виходить якось так, що 20 листопада Алексу виповнилось 20 місяців. Все частіше ловлю себе на тому, що темп нашого життя сповільнюється, ми більше ходимо, ніж бігаємо, життя наше розмірене і взаємокомфортне. Змінились Алексові рухи: немає щенячого підкидання ногами, звивання при вітанні з іншими, рись впевнена і стабільна, а як галоп - то реактивний. З Алексунчика стає Алексом Максимовичем. Не знаю, як це оцінювати. Не хочу, щоб Алекс ставав дорослим занудою. Вірю, що при видимій солідності ми залишатимемось веселими авантюрниками (наприклад, можна спробувати спустити з повідка у незнайомому місці - і інфаркт мені забезпечений ). Своє зробили і Великі Херсонські канікули. Алекс довго спілкувався з собі подібними і нарешті почав розрізняти, що таке біглі, а що таке люди. І до нього наче дійшло, що у біглів свої закони, а в людей - свої. Як наслідок ... перестав спати зі мною в ліжку! Я навіть трохи була засумувала з цього приводу. Але Алекс - хлопець гарячий. В ліжку й так не тулиться до мене і ніжностей не виявляє. Просто лежить сам по собі, зайнявши свою половину - рівний між рівними, вільний між вільними :-) А тепер тільки вечір, Алекс позіхає і йде в свою кліточку. Чудесно спить там до ранку. Я спочатку двері до себе в спальню відкривала - ні, йому краще в своєму автономному царстві. Котрогось вечору вирішив передумати, ліг під моїми дверима, щоб я без нього бува не пішла спати. Але я теж передумала Мені теж вже пасує, коли кожен має своє місце (і хоч одна кімната чистіша). А чоловік який щасливий нарешті! І все так і залишилось - Алекс спить в себе, я - в себе. Всім добре.
полная версия страницы