Форум » » Alex KATTYVAL (продолжение) » Ответить
Alex KATTYVAL (продолжение)
Alex Kattyval: Часть 1 Часть 2 Привіт найкращим біглям України! Малий Алекс (Яничар Розбійник Кетівел) любить читати ваші сторіночки й захоплюється усіма вами, такими розумними і вмілими. Дуже імпонує Форум тим, що тут усі дружні, привітні, радо спілкуються і допомагають один одному. Алекс шукає добре товариство, порад і настанов. Радо виляємо хвостиком - приймайте нас у компанію!
Alex Kattyval: Ирина (Купер) пишет: пожелать покорения новых вершин, преимущественно в Аджилити! Іра, так тільки свисни! Ми на низькому старті Алекс такі м'язи на херсонських просторах підкачав! Мріємо про відновлення занять
Alex Kattyval: Що може бути миліше, за бігля, сплячого у ліжку? тільки СІМ біглів у ліжку! так я й підозрювала, що у Ані м'яке серце, а у малих вже достатньо сили, щоб ним управляти
IrinaL: А хозяйка на коврике возле двери? Какие уже большие батончики
Omri Relizan: Alex Kattyval Как внучата подросли))))))) Скоро оккупируют все свободное пространство кровати
Kristal Rok: Главное не забыть их оттуда снять, а то ведь они как покушают, будут писять и какать
Мама лабрика и бигля: Alex Kattyval пишет: тільки СІМ біглів у ліжку! Вот так идиллия
IrinaL: Поздравляем малышню с чудесной датой- Первым месяцем! Пусть вырастут настоящими биглями в любящих семьях! Давайте фотки, не жадничайте
damiani: Да уж хорошо детки расположились)))) С первым месяцем детвору)))
Вика ( Банди): С первой косточкой деток Самых любящих им ручек! P.S. с нетерпением ждём новых фото
Alex Kattyval: Спасибі за привітання, дівчатка Це було дуже солодке свято. Я не могла оминути ювілейчика і, звісно, як тільки урвалася з роботи - помчала до Ані, до маляток. Аня теж здорово хвора на біглелюбов Приготувала ціле застілля і спекла спеціальний торт. Шоколадний з глазурованою кісточкою. Я тільки охнула. (А думала, тільки я зі своїм Алексом така навіжена...) Більше того, Ані дуже хотілося донести до біглят, що це на їх честь. Тому торт вона засунула їм ... у вольєр. Для фото Не встигла я клацнути й однієї фото, як шоколад був скрізь: на пеленках, моїх штанах/білій кофті, біглемордочках, вушках, щедро розмазаний по підлозі. Довелося терміново повернутися до здорового глузду і згортати фотосесію. Шоколадні зайці тим часом влаштували розборки, облизуючи собі навзаєм вуха і писки (потім, дивлячись на нечіткі фото, я зрозуміла, що фотоапарат теж був заліплений солодким) Хитрющий Парашут тим часом вибрався із вольєрчика і зник під диваном, відважно воюючи із Аніним тапком. Спокійними очима на солодке божевілля дивилася тільки Асолька
IrinaL: Здорово! Вот это бабульки! Такой праздник малышне устроили Сладкие детки в прямом смысле слова
Alex Kattyval: IrinaL пишет: Вот это бабульки! З двох "бабульок" тільки одна блондинка, а по поведінці, наче обидві Ловили, витирали малих Розбійників по всій хаті. Тапок врятували теж. Парашута вирішили віддати тільки дуууже відважним людям, які будуть розуміти, що таке бігль, бо малий - просто бігль-індіго. Якби не бачила, не повірила, що місячний бігль ... підіймає лапу, щоб попісяти. Присягаюсь, випили ми з нагоди свята тільки трошки! Біглята-дівчата дивились на нас з Анею осудливо, Амелька на фото вийшла дуже серйозна. Навіть міцніші хлопці були під враженням від нашого солодкого святкування (а бабульки таки того )
Alex Kattyval: А коли, біглята замурзані/витерті/нас накусані/набігані/нагавкані/втомлені поснули, в хаті знову стала ідилія: Спали, де впали А пристойну фотосесію доведеться робити знову
All@: Манюни-лапотуни! Девочки,как же у вас там классно и весело ,пусть малышам достанутся такие же классные мамы папы,как их" бабушки"
Kristal Rok: сплошное веселье и позитив Девочки, детишек ваших с первой косточкой, пусть растут здоровенькими, это главное. Веселую биглежизнь, я уже так поняла вы им обеспечите Асолька
Omri Relizan: Alex Kattyval Внучиков с первой маленькой датой! Такие славные детки поскорее им найти своих мам и пап!
Alex Kattyval: Спасибі, дівчатка, за добрі слова Біглята ростуть, до них все активніше ходять на оглядини. А я ніяк не зрозумію, чому всі люблять симпатичних поганих хлопців? Як Аня не розказує покупцям про те, який Парашут шкодний, саме за ним черга стоїть Парашут видєлується на публіку, демонструє все нові вміння, а я думаю, може решті теж намалювати на спинках дивні малюночки. Може саме в цих візерунках є якийсь секрет привабливості...
damiani: Ничего себе праздник Торт очень вкусно выглядит
Kristal Rok: Alex Kattyval пишет: А я ніяк не зрозумію, чому всі люблять симпатичних поганих хлопців? да уж проблема касающаяся не только собак, девушек такие тоже привлекают почему-то ну а если серьезно, то заберут Парашута, обозначится новый лидер в стае, который тоже будет привлекать. Желаю деткам самых лучших ручек
Alex Kattyval: Kristal Rok пишет: заберут Парашута Аня каже, а давай їх поділимо: три тобі, три мені, і нікого віддавати не будемо Гоню від себе подібні думки. Тут на Форумі мало залишилось притомних, хто має лише одного бігля. Борюся з подібними настроями На щастя, за вікном осінні масові тічки, в Алекса знову їде дах, він постійно виглядає на вулицю, підвиває, і мені нескладно уявити, як сидить їх двоє/троє і виють, виють, виють.... Ніііі... Забирайте Парашута, забирайте усіх! Мені мого Розбійника з головою вистачить
Alex Kattyval: Я вже давно зрозуміла: бігль - не порода, бігль - це стан душі, філософія буття. Це вміння будні перетворювати на свято, звичайну прогулянку - на олімпійське тренування, дощову меланхолію - на романтичний настрій, це стан, коли увесь час хочеться усміхатися, підскакувати і махати хвостом (хоч би й віртуальним). Є біглі-собаки, є біглі-люди, є біглі-міста. Таким біглем-містом є для мене Львів. Місто магічне, в якому завжди почуваєш себе здоровим, безтурботним, щасливим. Тут з кожного камінчика бруківки, химерних віконниць будинків, з облич людей струменить позитивна дивна енергія. Вона притягує таких же дивакуватих людей. І дивне стає частиною міста, тебе, твого настрою. Тут дивує все, і все дивне не є несподіваним. Я завжди щаслива, коли приїжджаю до Львова. Аж прикро, що пізнала це місто досить пізно, лише кілька років тому. У мене немає у Львові улюблених місць і знайомих кав'ярень. Я з приємністю гублюся в його вуличках, знаю -кожна, навіть набільш віддалена - буде прекрасною. Я завжди повертаюсь зі Львова немов оновлена, наповнена енергією, з повними валізами нових книг і тістечками з "Вероніки". Після Львова я завжди весело махаю хвостом. І це бігле-місто знову облизало мене у вихідні. А завтра мені летіти у дощі Лишати Алекса Нарада Робота Їм тістечко з "Вероніки" і сподіваюсь, що Варшава не зовсім мене розчавить. Хоча Варшава - не бігль. Це, як мінімум, кане корсо - міцна, елегантна, солідна. Не агресивна без причини, але велика. А я великих, навіть знайомих, волію обходити стороною... Люблю невеликих біглів Ось так мене призвичаїв Алекс
Spotty Friend: Олена, рада была знакомству! Жаль, что так мало времени осталось на общение. Будешь во Львове-всегда добро пожаловать к нам, в наш веселый бигле-дом!
Alex Kattyval: Spotty Friend, Наталя, взаємно приємно Ще обов'язково вип'ємо пива у твоєму привітному бігледомі Була рада познайомитися з легендарними Спотіками
Alex Kattyval: Пригадалося, як одного дня, на виставці в Сумах, на мені трісли штани. Луснули просто по шву, засвітивши безнадійно великою діркою через увесь задок. Мій "костюм хендлера" був куплений в секонді і перешитий за пару гривень у дівчинки з будки "Ремонт одягу" біля дому, тому всю вину я на цю бідну дівчинку й переклала. Штани переодягла на шорти, спека +34, було навіть непогано. І ось знову тягну сьогодні на себе костюмні - вже не хендлерські - штани і чую знайоме підступне "тріііііісь...." Штани пристойні. Я на конференції. Висновок напрошується парадоксальний і сумний - я, годинами бігаючи з Алексом - поправилась! Дивлюсь тужливо на тістечка при каві-брейку і думаю:так хотіла, щоб Алекс поправився, що набрала тіла сама І на мені це точно не м'язи Хоч бери і на Алексовий корм переходь...
Kristal Rok: а це тістечка з "Вероніки" Alex Kattyval пишет: І на мені це точно не м'язи я не могу, но на Алексовый корм не переходи, дабы не пришлось весь гардероб менять.
Alex Kattyval: Гардероб помінявся волею обставин. Затяжна робоча поїздка змусила мене зробити давно забутий манікюр, стати на каблуки, і застібати піджаки. Було незвично важко. Виявляється, бігати з біглем - легше Діти залишилися з Алексом і дощами. Я любувалась Варшавою і семибальним штормом на польській Балтиці. Далеко не Крим! Зате скрізь бурштин! Після шторму бурштин можна було знайти просто під ногами. Що наші й робили.
Alex Kattyval: З дому вісті були стабільними: холодно, дощ, у Гані болить горло, Славко не хоче вчитися, Алексу нудно - він згриз Славкові навушники, коректор і підвіконня в кухні. Мені було шкода усіх (крім Славка). Зі смутком дивилась на польські привільні узбережжя, просторі поля і чисті ліси - уявляла, як би здорово було б тут ганяти. Японка Міюкі, шведи Гелен і Крістіан, єврей Тадуш, німець Конрад і кілька польок, які працюють у Франції. Угорщині, Англії - ми сиділи при вечері і... розмовляли про собак. На тему просто з нашого Форуму - чи прибираєте ви за своїми улюбленцями. Німці, австрійці - це ясно. Порядок над усе. Французи - як українці. Веселі і необов'язкові. Господар рук не брудять. Собачі купки прибирають з вулиць спеціальні комунальні машини-пилесоси. У решті країн - в принципі це справа виховання. І більшість людей культурні. Вісті з України доносили, що у нас взяли до розгляду законопроект, і мають карати власників за неприбирання. Ну-ну... Цікаво, хто і як це відслідковуватиме. Вечорами у Скайпі гавкали Алексовичі: малі безподобні, вже зовсім щенята, грайливі і дуже активні Ані навіть вдалось поставити їх у стоєчки, її дочка фотографувала. (Ромбик - він же Алекс-молодший, на честь Татка )
Alex Kattyval: Своєму Руденькому я привезла особливий подарунок - недоуздок. Працівник зоомагазину, дізнавшись, що в мене бігль, сказав: "Співчуваю. У мене також" і докладно показав, як цією хитромудрою штукою користуватися. Недоуздок, мабуть, пригодиться, бо діти з Алексом гуляли коротко і абияк, і Розбійник трохи забув правила доброго тону. Повертаючись до основ виховання, відчула, як мене мучать докори - мої відрядження явно порушують Алексову стабільність. Але з іншого боку - подумалось - це все ж таки і приклад того, що можна жити повноцінним життям, з від'їздами і мати собаку, і все встигати. Отак філософствую, бо слухаю інколи тих, хто потенційно так хотів би мати щеня, але... робота, діти й інші обставини. Не розумію, чому це повинно суперечити одне одному. Собака має привнести у ваше життя щось додатково приємне, а не закреслити існуюче життя. Чи не так? Треба просто дуже хотіти і бути відповідальним. Мій манікюр обліз на другий же день приїзду. Піджаки сховалися в шафі. Актуальні тепла шапка і рукавиці (я мерзляка). В мене кілька днів у гостях бігледівчинка-підліток. І я пробую, як воно - мати два біглі якось так. Як семибальний шторм на Балтійському морі
All@: Alex Kattyval пишет: (Ромбик - він же Алекс-молодший, на честь Татка мальчик-красавчик!Alex Kattyval пишет: Зі смутком дивилась на польські привільні узбережжя, просторі поля і чисті ліси - уявляла, як би здорово було б тут ганяти. представляю,Лена,как Вы скучали...У нас с сыном предстоит поездка в больницу в Харьков(как мы без нее будем),правда утешает что увидим маму и сестричку.
DELIGHT KR: Alex Kattyval пишет: Вісті з України доносили, що у нас взяли до розгляду законопроект, і мають карати власників за неприбирання У нас могут только наказывать, а создать площадки для выгула собак, создать условия для выгула в общественных местах - это не по-украински. Восемь лет назад была в Праге. Парк, газон, на нем отдыхают люди, бегают собачки. И тут собачке приспичило, она сделала свое дело, возле газона стоит тумба с одноразовым совком, пакетами и урна. Хозяйка взяла совок, пакет, все убрала и довольны все - люди, звери.... Будет ли такое у нас.....
Kristal Rok: Фото моря это что-то. Особенно понравился кадр с чайкой Alex Kattyval пишет: В мене кілька днів у гостях бігледівчинка-підліток. І я пробую, як воно - мати два біглі якось так. Як семибальний шторм на Балтійському морі ну в точку сказано, скоро у этой парочки будут просторы пошире, будет где побегать в волю. А вообще, Лена, хочу выразить огромную благодарность за содействие и прямое участие в "спасении" Эльки Спасибо что забрала и приютила, уделила ребенку кучу своего времени и внимания Думаю Элька тебя никогда не забудет, потому что после того ада, где она была, твой дом стал лучиком света. Надеюсь на ее скорое возвращение домой, соскучилась за этой маленькой собачкой с огромной душой
damiani: А кто это? Что случилось с девочкой?
Kristal Rok: Это моя Элечка, Elisha Kristal Rok, ее купили в Киев, она прожила в новой семье 3 недели, слава Богу девочка возвращается домой и слава Богу у нее хорошая психика и она я уверенна восстановится, вернее уже практически отошла от всего что с ней происходило в новой семье.
damiani: Kristal Rok бедный ребенок...
Киви: Kristal Rok пишет: всего что с ней происходило в новой семье. Ой, ужас какой... Это печально, когда складываются обстоятельства, и собака вынуждена страдать из-за каких-то человеческих поступков.... Оно же все записывается внутри... Это стресс для животного... Слава Богу, что все хорошо. Так важно, чтобы каждый малыш находил действительно настоящую и любящую семью... Особенно для тех людей, которые приняли этого малыша в наш мир и вложили частичку своей души. Не знаю, что именно произошло, но могу себе представить, как переживали....
Вика ( Банди): Alex Kattyval, какие милые стоечки Alex Kattyval пишет: І я пробую, як воно - мати два біглі якось так. Класное фото! Весело Алексу
Alex Kattyval: Ну от я повернулася з нових мандрів. Усім привіт! Да, Алла, без біглів скучно. Без свого Алекса особливо. Їм виноград, рука автоматично опускається вниз - поділитися, а мого Руденького нема. Так от життя влаштовує мені емоційну гойдалку: то два біглі, то жодного. Але по порядку... Операція по врятуванні Елі дала мені семибальні емоції на кілька днів. Дівчинці не пощастило. Люди, які мають гроші, не завжди мають серце. Не хочу навіть гадати, навіщо Елю купив новий хазяїн (крутий пацан на Лексусі), але за три тижні, які вона провела в новій "сім"ї", її ні разу не взяли на руки, вона для нової хазяйки так і залишилася "нєнужной собачкой". Еля, яка від народження була душею свого херсонського двору... Еля, яка мов кішечка, заскакує на руки з розбігу і ніжно тулиться... Еля, яка є просто ідеальною для проживання в квартирі, бо любить людину, з першого разу реагує на команди і дуже швидко вчиться. Після тих трьох тижнів нового життя Еля боялася усього і всіх. Від мене шугнулася, ніби я з живодерні (а ми ж зналися!). Коли я приїхала Елю забирати, то лише запитала нову хазяйку-красавіцу: "Вам не шкода Елю віддавати?". По тому, як швидко молода хазяйка тицьнула мені повідок і надула свої товсті губенята, я зрозуміла - не шкода. Шкода було рано вставати, гуляти і псувати манікюр. Нюанси Елькиного життя в новій "сім"ї" шкода описувати - це огидно і жахливо. Я чухала/гладила Ельку, шепотіла їй на вушко, що її чекає Алекс, і що все буде добре. Елька панічно намагалась вирватись і десь сховатись. Алекс зустрів Елю такими емоціями, що я й сама повірила, що все виправимо. Елькині очка знову заблищали (Алекса вона ж теж знала), хвіст гордо випростався, в хаті заштормило Я сподівалась мужньо перечекати, коли вони перебушують, і спадуть перші емоції. Ага! Якраз! Година-дві-три-п"ять... Біглі робили переверти не на жарти. Довелось їх брати, як дітей, за шкірки і складати кожного у своєму кутку. І так було всі дні Я дивилась на них обох і розуміла, що зовсім не знаю біглів. Елька маленька, легенька і ніжна, мов кішечка зовсім інша, ніж Алекс. Дівчинка Хитрюща. Дуже швидко зрозуміла, що можна вилізти Алексу на голову в буквальному смислі. Виїла по всіх кутках те, чим перебирав Алекс, спала зі мною на подушці, обнявши мене лапами (Алексу залишилося місце в ногах), і їздила на Алексу верхи. Мій Алекс на фоні Елі виглядав простодушним туфяком
Alex Kattyval: Оголосивши себе королевою, тим не менше Елька залишалась дуже ніжною істотою. Гуляє - ідеально. Красивою риссю, увесь час біля ноги, на зов приходить з першого разу - вона запросто швидко гуляла б без повідка. Я, як маріонетка, на льоту вчилась ловко махати руками, щоб не заплутатись у двох рулетках. Теж швидко Хотілося, щоб біглі вдосталь вигулювалися, сподівалась, тихше будуть сидіти вдома. Марні надії! Лише звук дверей холодильника, який відкривався, міг перервати їх шалені ігри. Елька першою бігла, чекала щось смачненьке. Алекс, дивлячись на непогамовний апетит малої гості, теж почав їсти швидше. За кілька днів сам стукав своєю порожньою мискою, вимагаючи їжі. Дивина! Що значить колгосп! Після першої розгубленості, що робити з цим клубком енергії в хаті, я покинула роботу ( ) і зайнялась колективним вихованням. Мене аж розпирало від гордості, коли мої біглі слухняно СИНХРОННО заходили в ліфт, так само красиво поряд переходили дорогу, виконували команди, мили лапи і вкладались слухняно спати. Піком мого екстазу було, коли я їх обох забігала: влаштувавши довгу активну прогулянку під дощем. Алекс і Еля так моментально здружились, що стали одним цілим - Елікс, так я їх називала і вони на це ім"я відгукувались обоє. Якби нам так ще трохи часу, ми запросто стали б спільною дружною стаєю. Елька - дівчинка, яку не можна не любити.
Alex Kattyval: А потім робота показала мені язика ( ), і я була змушена струсити з себе чар біглерозваг, добряче вимитися і відправити свого Елікса в інші рідні простори, а сама повернутися до справ, які аж вили. Боялась порахувати дні, на скільки відправила Алекса в гості, єдина втіха - він далі гуляє з Ельою Подумки не раз порівнювала Алекса і Елю і, чесно, кожне має свої переваги. І я далі зовсім не розуміюсь на біглях Бачу лише, що хлопчики і дівчатка - це, як і в людей, два різні світи, дві різні психології. Кожен новий бігль, як нова книга, яку безумно цікаво читати. Чи так з усіма породами? Чи лише біглі такі особливі творчі натури?.. Після від"їзду Елікса в хаті опустіло і стало тоскно. Вимила, вичистила - сіла і засумувала... Так, вранці можна довше поспати, так, не махаю на прогулянці руками, як вітряк, не бігаю, як марафонець, можна спокійно з"їсти, спокійно попрацювати, поїхати у відрядження. Але - немає ЖОДНОГО аргументу, що без бігля в хаті краще. Навіть без двох. Шкода, що та губата красавіца, екс-Елькина хазяйка, цього не зрозуміла. Жаль людей, яким не дано...
Alex Kattyval: Між тим малі Алексовичі ростуть, мов на дріжджах У Ані в хаті стало здорово балаганисто. По хаті розкидані капці, іграшки, кісточки, малі Розбійники влаштовують співи, шумні ігри і розборки, трощать вольєр Біглі дружно помагають спочатку одному вибратись з волєра, а потім дружно його "здають" головним вереском. Вибравшись на волю малий бігль миттю демонструє всі таланти - з"їсти мамину їжу, позамітати в хаті, поволочивши щітку, підрівняти вазони, посортувати взуття, перевірити дроти. В хаті включається сигнал тривоги - всі шукають втікача, це супроводжується головним лементом решти біглебратії. Це ще крутіше, ніж два дорослі біглі в хаті! ( втікач на волі - такі спокійні ігри - ненадовго!) Парашут вже тиждень як відправився в нову сім"ю, приємні молоді люди, сусіди Ані, кілька раз приходили на оглядини, мужньо вислухали всі Аніні попередження про особливості породи бігль, навіть демонстрація згризеного мамою Саммі в молодості дивана їх не відлякала. В Парашута закохалися з першого погляду, а він виліз на руки хлопцеві і, заглядаючи в очі, щось довго йому співав. Любов виявилась взаємна Тепер от присилають Ані фото Акселя (так нашого Парашута офіційно звати) з нового дому. Звісно, Алексович спить в ліжку . Має кота і виглядає цілком задоволеним. Після історії з Ельою сто раз подумаєш, у які руки віддати мале щеня. Як побачити, що в людей справді на серці, а не в кишені. Бо вдома щенята заціловані, залюблені, улюбленці. А де ще знайти таких божевільних, як ми? (Алекс Алексович і Старшенький Алан Алексович)
Kristal Rok: Какие же уже карапузы повырастали Парашута с новой семьей, в него нельзя не влюбиться Alex Kattyval пишет: без біглів скучно. Без свого Алекса особливо. Їм виноград, рука автоматично опускається вниз - поділитися, а мого Руденького нема ты за него не волнуйся, он сейчас есть белый виноград сорта Чаус и особо не страдает, сам старательно обрывает все приглянувшиеся ягодки, так что все окей главное за толпой успеть. А в таком коллективе собаки сразу приобретают хороший аппетит, не то что в гордом одиночестве под хозяйские уговоры и пляски с бубнами. Еще раз спасибо тебе огромное за приют Эльки и за любовь к ней, за понимание. Ну и могу спазать что испытание двумя биглями ты прошла на отлично! Алекс с Элькой понимают друг друга с полувзгляда и носятся тут на просторах. От них большое привет! И с возвращением
Alex Kattyval: Пробували зробити малим фотосесію - черговий провал Вони розтікаються в руках, як живе золото. Тому будуть фотки, як завжди, неформальні, домашні. Наш Старшенький, моя симпатія. Дістався до маминого сиру Шкідника піймано
Alex Kattyval: Алекс Алексович. У нього свої розваги - треба усе на зуб перепробувати. Хоча він відносно спокійний. Навіть ніжний... На шиї далі має чіткий і красивий Ромбик.
Alex Kattyval: Тиха і спокійна, наче не наша - Амелі. Навіть ззовні інакша Буде хорошою подружкою. Прекрасно грається усіма іграшками, які тільки знайде. А знайти теж вміє!
Adele: Alex Kattyval пишет: Дівчинці не пощастило. Люди, які мають гроші, не завжди мають серце. Не хочу навіть гадати, навіщо Елю купив новий хазяїн (крутий пацан на Лексусі), але за три тижні, які вона провела в новій "сім"ї", її ні разу не взяли на руки, вона для нової хазяйки так і залишилася "нєнужной собачкой" Плачу. Это ужасные люди. Слава Богу, что хоть ума хватило вернуть ребенка. Страшно подумать, что могло произойти с девчонкой. Надеюсь, что на этом неприятности для Эли закончились, и впереди ее ждет счастливая жизнь в окружении любящих людей. И какая же она малышка рядом с Алексом! Alex Kattyval пишет: Алекс Алексович і Старшенький Алан Алексович Прекрасные лопухастики! Парашюту - счастливой жизни в новой семье!
Alex Kattyval: Аметист - наш Ромб з крапочкою. Найміцніший, найсолідніший, найсильніший. І такий же дурко, як всі Дуже любить Людину і ручки. Коли Аня нахиляється над вольєром, Аметист усіх розштовхує, і поперед усіх влазить у Аніні долоні
damiani: Пусть у Эли это будет единственное разочарование в жизни Малыши так уже выросли, такие лапочки))) Поскорее всем найти своих самых лучших родителей
Alex Kattyval: Kristal Rok пишет: Алекс с Элькой понимают друг друга с полувзгляда и носятся тут на просторах. Люда, це тобі дякую за безцінний досвід, за ніжну Ельку, за довіру. Коли в хаті було холодно, ці двоє мене так гріли! В усіх смислах Adele пишет: Слава Богу, что хоть ума хватило вернуть ребенка. Їх просили вернути! Бо хлопець далі вважав, що мати класну собачку, це круто (сам працював цілими днями), а його дівчина сиділа вдома і собачку, як непотрібну заботу, ненавиділа. Вони не могли дійти згоди, треба воно їм, чи ні, а Елька страждала. Мала, яка звикла до простору, свободи і люблячої обстановки. Слава Богу, що це мале біглятко із здоровими нервами, швидко виходилось. Хоча навіть мого сина-підлітка боялась до останнього дня. Від голосних звуків просиналась ночами. Я весь час тримала на ній руку, щоб знову почухати, що я тут і все ок.
Alex Kattyval: damiani пишет: Малыши так уже выросли, такие лапочки))) Поскорее всем найти своих самых лучших родителей Спасибі, damiani, вам взаємно Теж любуюсь, як вдалі і ніжні Жадоровичі у вас вийшли. Думаю, у вас ті ж відчуття, що й у нас - як знайти нові сім"ї такі, щоб біглятам було добре, як біля рідної мами. Це дуже важка робота!
Alex Kattyval: Після від"їзду Парашута визначився новий лідер - дрібненька Ассолька. Це унікальна дівчинка. У неї одна щічка біла, інша - руда. І це додає їй особливого несподіваного шарму. Більше того - у неї й різні очі: одне зовсім темне, як у мого Алекса, інше, світліше, як у її мами Саммі. Коли вона стріляє цими очками - встояти не можливо.
Alex Kattyval: Ось такі наші малі Розбійники (Амелі) (Ассоль і Алекс) І вся дружна сімейка, з мамою Саммі в тому числі
Venera: Какие уже большие малыши!!!! Классные!!!! Самых лучших им родителей!!!!
Alex Kattyval: Venera спасибі! Дітки й справді вийшли вдалі. Симпатичні мордята
Olika: Веселые детки! Все хорошо, что хорошо заканчивается! Эле - удачи и счастливой жизни! История более чем поучительная, для обеих сторон
IrinaL: Какая малышня классная выросла! Такие мордастики и ушастики! Как они мне нравятся. Самых-самых им любящих семей!
Kristal Rok: Леночка, малышня супер! Спасибо всем кто вместе с нами волновался и переживал за Эльку, спасибо за добрые пожелания! Я тронута. Olika пишет: История более чем поучительная, для обеих сторон честно говоря не понимаю чем она поучительна для меня, я даже в будущем не смогу заглянуть людям душу и по прежнему не буду знать что у кого в семье происходит. А покупают ведь как правило люди чужие. Какой урок из этого я могла вынести? Как от такого в будущем обезопасить своих выпускников? Думаю никак.
Olika: Kristal Rok , Люд, не воспринимай мои слова так как-то настороженно. Совершенно не в упрек тебе говорила. Вот по себе скажу, меня всегда напрягали "Лексусы" , какая-то чуйка срабатывает часто - хотят действительно щенка для любви и заботы или же модную игрушку, которая потом станет заложником непонятных крутых амбиций. Часто отказываю таким "недопонятным". Но всякое бывает, согласна, чужая душа - потемки и, увы, щенки возвращаются. И хорошо, что возвращаются!
Kristal Rok: Переговоры шли около месяца, я узнала что он на Лексусе в момент передачи и до этого меня ничего не напрягало, и я даже не догадывалась что "заниматься" собакой будет другой человек и что после появления щенка в доме они оборвут со мной всякую связь. Не было абсолютно никаких предпосылок и ничего не настораживало. Olika пишет: И хорошо, что возвращаются! Это точно. Лена, прости что мы у тебя тут развели в теме, если что скажешь Оле, почистить от ненужного.
Alex Kattyval: Та ні, все ок - "тема важная и актуальная" для мене теж, бо своїх он зараз прилаштовуємо і, бачу, Аня, така перестраховщиця, що залишиться з ними на руках А чужа душа - темний ліс. Без різниці - на "Лексусі" чи нє. Як не старайся, не вгадаєш. Це тут на форумі усі такі публічні біглефани, а скільки біглів затюканих під столами сидить, а заводчики й не здогадуються. Люда молодець, що смикала нових Елькиних, цікавилась дівчинкою й потім, і вчасно відчула, що біда. А якби просто тішилась, що продала "щеночка"? Респект відповідальним заводчикам. І добре, що все добре закінчилося. Спасибі усім за гарні слова для Елі і про мою малишню Парашут живе близько, і Аня його бачитиме. А як інших віддати, щоб їм добре було? Співчуваю Ані, і мені не байдуже.
Spotty Friend: Никто не застрахован от горе-хозяев, независимо от статуса, марки машины... Уверена, что каждый из нас, желает нашим щенкам самых лучших, ответственных владельцев. Елечке счастья и море любви! Alex Kattyval Лена, как выросли ваши малыши))) Заботливых ручек им!
IrinaL: Поздравляю Алексовичей с двумя месяцами! Пусть все у них сложится в жизни хорошо и каждый найдет самые лучшие ручки!
Alex Kattyval: IrinaL, Іра, спасибі. Малі розтоплюють мою душу, як пластилін. І якби мені хатку... садочок... то бігав би там не один Алекс -це точно Поки ж мій Алекс їсть у Херсоні солодкий виноград, я знову пакую нерозпаковані ще з попередньої подорожі валізи. Везу своє грішне тіло на інший кінець світу. А серце залишаю в Херсоні - прив'язаним до рудого хвоста з білим кінчиком
Omri Relizan: Alex Kattyval Внучиков с двумя месяцами и побыстрее деткам найти своих любящих мам и пап
All@: Как быстро летит время,малыши уже совсем большие,хороших ручек им.
Боня+Элла: Вашим малышам повезло уже с самого рождения! Такие заботливые люди их окружают! Думаю, новые родители будут такими же любящими и внимательными! Удачи деткам!
Лолита: Симпотичные мордашки, хороших им ручек!
ира: [img]http://beagle.net.ua/smiles/aq.gif[/img]
Alex Kattyval: Спасибі усім за добрі побажання! БіглеБог почув ці слова, і всі дітки знайшли свої нові сім'ї Парашут, Аметист і Асолька-Руда Щічка залишилися у Києві, Старшенький-Алан і Алекс Алексович стали донецькими Брати житимуть двір у двір і бачитимуться. Чесно: я спочатку не уявляла, як Аня роздасть щенят, яких надмірно заціловувала, клала собі на подушку і дозволила рознести квартиру, у інші руки. Сито потенційним бажаючим вона влаштовувала ще те. "Тому не віддам, бо те..." "Тому ні - бо не те..." Але факт є фактом: усі біглята у добрих руках. Їх власники регулярно дзвонять Ані, активно спілкуються, а київські навіть на останнє щеплення домовилися їхати разом. З мамою Саммі залишилась мала Амелі - бо Аня, підозрюю, просто не готова залишися зовсім без колективних біглеігор Є певна надія, що й Амелі кудись виїде, як знайдуться відповідні ручки, бо, якщо Аня сильно скучатиме за розрухою вдома, то Алекс з радістю і приємністю новеньких біглят наробить (жарт!) Але якби там не склалось далі, приємно, що завдяки Алексу я познайомилась з Анею, отримала стільки щенячих позитивних емоцій, і що більше - на цьому наше спілкування не завершується. Учора Саммі і Алекс знову зустрілися, щоб разом зайнятися спортом. Мамуська Саммі, відіславши дітей у світи, вирішила привести в порядок свою фігуру. І ми ходимо разом на аджиліті!
Alex Kattyval: Іра, Вова і Купер - незламні ентузіасти. Наш стадіон потішив око чудовими снарядами і приємною командою друзів. Усі працюють з натхненням. І великі: і малі: А ще прийшов наш друг Омлет! А Купер подорослішав, став таким спортивним качком! І лідер, безсумнівний. А мамуся Саммі, вічно голодна після щенят, спочатку тільки уважно водила носом за смаколиком, а потім, як увійшла в кайф! Літала так,наче завжди це робила І сказала, що хоче ще! Засиділася з дітьми Два дні минули в поті і азарті. Болять рученьки-ніженьки і кожна клітинка тіла. Але як добре повернутися додому після довгих подорожей!
IrinaL: Как здорово, активно вы проводите выходные! Радует, что биглей, влюбленных в аджилити, становится больше. Эх, нам бы так
Ирина (Купер): Олено, дякую за компліменти В свою чергу хочу сказати, що Алекс змужнів, відростив собі гарну голову, схуд і пострункішав, а як він літає... Ще і прийшов з дружиною))- порядний сім'янин!) Саммі розумниця, швидко вчиться і хоче працювати - це головне! Чекаю вас наступного разу, будемо відпрацьовувати зміни;) Вітаю діток АлекСаммі з новими родинами і щастя їм!
Alex Kattyval: IrinaL пишет: активно вы проводите выходные! За останні півтора місяці я стільки їздила по чудових місцях, стільки усього пізніми вечорами смачного з"їла, що почуваюся танком. На щастя, малим танком, бо великий танк - Чоловік Мені це категорично не підходить, я звикла бігати. А тепер важко риплю заіржавілими гусеницями. Тому так втішилася, коли Іра сказала, що заняття аджиліті відновилися. Ирина (Купер) пишет: Алекс змужнів, відростив собі гарну голову, схуд і пострункішав, а як він літає... Ну не знаю, чи "пострункішав" у випадку Алекса це комплімент Йому б поправитись. Але для того, щоб літати, легке тіло справді добре. А таки літає, бо поганець, як вставав о 6, так і встає. І зразу галопом. Волоче мене невмиту на прив"язі, як татари ясир. На маршруті наших вранішніх прогулянок, вздовж Набережної, стоять декоративні плотики, висотою якраз з тренувальний бар'єр. І з 6 ранку щодня ми ці бар'єри скачемо. Туди-назад. З розбігу і без. Прямо і вбік. Іноді і мене, сонну, на автоматі через ці бар'єри скакати змушує. Алекс - незмінний вулкан пристрастей і енергії Як я рада, що знову є аджиліті Після гарного заняття Алекса на вечірню прогулянку м"ясом не виманиш - ледь ворушиться. Спасибі, Іра
Alex Kattyval: Є у мене знайомий. Товстенький, кумедний, завжди усміхнений, талановитий. Як всі товстенькі - дуже любить поїсти. Ну дуже. Тому й дуже товстенький. Коли приходить до нас в офіс, першим ділом, під будь-яким приводом, біжить на кухню понишпорити, чи не лежить у нас шматочок польської ковбаси або хоч директорського сиропу малинового до чаю долити. Не раз щось їстівне без дозволу і в сумку запакує. Ми поблажливо ставимося до його хворобливого підбирання. Бо талановитий і не раз робив для нас добру роботу. І от сьогодні бачу його усміхнене кругле личико на ФБ з коментарем: "Рецепт знаешь, где инфу искать - тож знаешь. А ежели подзабыл - подскажу в личке. Как ни прискорбно, никто, кроме тебя самого, этих бродячих псин не выведет... А в наших условиях способ выведения лишь один - лечение и билет на Радугу". Я отеретіла. Читала-перечитувала і не могла повірити, що це написав наш товстячок-добрячок. Як, певне, здогадуєтесь, його коментар був поміж інших агресивних в темі про те, як треба позбавлятися від бездомних і "домашніх непотрібних" собак. І от росте в мені помста. А що, як посиплю якоюсь труткою печиво на кухні, як він прийде в гості. І пригощати не доведеться - сам візьме. І борюсь сама з собою, що це негуманно. І згадую Вінта, який тільки нюхнув, і дружніх сусідських дворняг, які вмирали в таких судомах, що аж будки ходуном ходили. І інші випадки страшних собачих мук. І, видно, зла я людина, бо план мій тільки міцніє.
Adele: Alex Kattyval пишет: І от росте в мені помста. А що, як посиплю якоюсь труткою печиво на кухні, як він прийде в гості. І пригощати не доведеться - сам візьме. Совсем травить не надо, а пургену какого-нибудь я бы подсыпала. Да это больные люди, возможно травмы у них какие-то в детстве были , психологические - не знаю. Нормальный, НЕ ущербный человек, на мой взгляд, так делать не будет. А из личного опыта скажу - достаточно много сил, нервов и здоровья ушло у меня на то, чтобы переубедить таких и им подобных, "обратить" в другую веру. И особо не получилось. Я для себя поняла, что таких не переубедишь и не уговоришь. Должны быть законы, работающие и запрещающие, и они тупо должны бояться милиции - по-другому с ними не получится.
Alex Kattyval: Саме так, Adele, про пурген і були мої думки Аби тільки встиг з нашого офісу вийти, щоб не нам на унітазі сидів
Adele: Alex Kattyval пишет: Аби тільки встиг з нашого офісу вийти, щоб не нам на унітазі сидів Подходы к унитазу предварительно перекрыть!
larsi: Чтобы этому гаденышу хотябы через космос передалось и на унитаз не упел
Вика ( Банди): Alex Kattyval, какой ужас Поддерживаю предыдущих ораторов: я бы тоже просто так это не оставила! Adele пишет: это больные люди Согласна! Нормальный человек так никогда не поступит! Кстати, про таких "людей".У нас на Русановке появился мужчина где-то от 25 до 30 лет, который вначале подзывает собак, а потом пытается ударить их шокером Ездит вечером на велосипеде, или проходит пешком, начинает подзывать к себе собаку, а когда она подбежит, резко выставляет из-за спины руку с включеным шокером... Вот так вот... Идиотов везде хватает..
Alex Kattyval: Вика ( Банди), за Русанівку спасибі, ми теж там ходимо, буду уважна. трохи мені полегшало, що ви - Adele, larsi, Вика ( Банди) мене не засуджуєте. Куплю, куплю "смачненького" для товстунця! Влодек теж мене підтримав, сказав, що власноруч приготує щось особливо апетитне ще й перед приходом поганця підігріє, щоб спокусливіше пахло. І я ще з ним розмовляла про Алекса! Намовляла собачку завести для сина! Які ж люди бувають нещирі і несподівані у підлості.
Alex Kattyval: Сьогодні Алекс вперше в життя вигріб по повній. Руда задниця дізналась, що таке тонкий болючий шкіряний повідок. А хто винен? - Дівчата! Лишають по собі солодкі запахи, мій дурень внюхується з головою і тікає по сліду. Зірвав заняття з аджиліті, я набралася сорому, потім було соромно, що піддалася емоціям, але Алекс своє отримав. Думаєте дійшло? Після того, як, здавалось, вже покаявся і відчайдушно голосив за мною, коли я спробувала пробігти трасу з Саммі, я йому повірила. Взяла на трасу, а він скочив два бар"єри - і знову драла! У тому самому напрямку. Ну чому МОЄ життя має залежати від тічних сук? Тому цінності миттєво було переоцінено, ієрархію перевстановлено (поки в моїй голові). Ігнор Алексу не дав нічого. Він щасливо дрих у своїй клітці до пізнього вечора, бо й так наганявся. І навіть не збирався на вечірню прогулянку. І вечеря йому, звично, до лампочки. Та я вже дістала з шухляди варшавський недоуздок, передивилась ютуб, як це точно одягати і рішуче натягла на кохану руду морду. Морда сильно здивувалась. Поганець чудово розумів, що проштрафився, і задок, сподіваюсь, хоч трохи болів. І я дуже хотіла, щоб він розумів, що це подальші наслідки його недостойної поведінки. Перші двадцять кроків Алекс намагався лапою скинути цей сором з носа. Але відчув, що я настроєна рішуче, і далі мусів чемно дріботіти поруч. Від управління новинкою я була в ейфорії. Відчуття, наче ведеш коня за вуздечку І як кінь не б"є копитами, вихід має лише один - скоритися Балдіючи від відчуття, яка ефективна моя новинка, ми обійшли Березняки, весь наш щоденний маршрут. Чудовою риссю, поруч, рівним темпом, на провисшому повідку, ні разу не смикнувши вбік. Люди робили нам компліменти. Алекс, який має за орієнтир лише мої ноги, і голову несе лише вгору і вуха, виявляється, все чують. Розмовляла з ним всю дорогу, але лише командами, по ділу. Без дозволу жодного друга не понюхав. Менші собаки взагалі обходили нас боком, очевидно побоюючись, що чорна смужка на носі Алекса - ніби чорний пояс з карате. Додому біг швидше, видно, таки незручно перед друзяками з такою красою на морді показуватися. Але - недоуздок буде нашим стилем гулянь надовго. А там побачимо по поведінці... ...Вдома швидко ковтнув вечерю, був стримано похвалений за слухняність і рішуче відправлений спати на своє місце. А відколи повернувся з Великих Херсонських Канікул, спить лише в клітці. І нам усім це пасує. Золотий хлопчик!
Kristal Rok: Ох и смешно ж ты тут все расписала хотя понимаю, что в некоторых моментах тебе было не до смеха. Alex Kattyval пишет: Ну чому МОЄ життя має залежати від тічних сук? ну ты же себе мальчика приобрела, наверное когда заводила, не хотела девочку чтоб с течками не связываться а получается природа такова, что ты теперь с ними связана на всю жизнь, только не с одной, а со всеми в округе и с чужими. Но с твоим подходом к воспитанию, дальше вам точно будет легче. У него ведь тоже в голове приоритеты, которые с возрастом четче обозначатся, тем более ты сразу четко показала что на первом месте ты, а он сразу это принял. Так что думаю все у вас будет в порядке
Alex Kattyval: Kristal Rok пишет: когда заводила, не хотела девочку чтоб с течками не связываться Саме так, дівчатка особливі А тепер, по тому, як Алекс внюхується, й так знаю усі дівчачі проблеми усього району. До мене доходили думки інших, що я Алекса балую, що забагато йому дозволяю. Але це не зовсім так. Просто ми з Алексом багато часу проводимо разом, відповідно переживаємо багато різних спільних ситуацій, і кожна ситуація вимагає компромісів і розуміння, кому в ній як поводитися. І не без конфліктів, звісно. Ідеальним може бути лише бігль із солоного тіста Сьогодні й так всі знайомі на прогулянці голосили: "Снимите, ему этот намордник. Алекс такой хороший мальчик". Ясно, що хароший! Мій рідний дурник навіть не пручається, коли я йому це "щастя" на носа натягаю. І гуляємо ми далі рівно і плавно. А мене БіглеБог покарав, за те що вчора Руденького відшмагала. Права рука моя не підіймається, не розгинається, ні ложки не можу тримати, ні чарки. Проблема, чи йти сьогодні на аджиліті і наважитися виявити довіру Алексу ще раз, відпала сама собою. Стогнучи ледь доповзла до Бабці, яка завжди ремонтує мене: кістки і тіло. Бабця три години розтирала мені закляклий м"яз, і вперше мені геть не полегшало - дуже сильно застуджений. Про застуду - це версія Бабці, а я думаю, що це небесна кара за Алексову биту попу. Руденький співчутливо дивився на мене, як я, згорбившись, мов Яга, стогнучи, ледве човгаю по хаті, і намагається втішити, як може. Лиже широким теплим язиком лице, гризе шкарпетки на ногах, масажуючи пальці, І, якби вмів, то, мабуть, і каву подав би в ліжко - так переймається. На прогулянці тримала повідок двома пальчика лівої руки - Рудий був ангелом. І от зрозумій цю задницю: бити чи не бити? Гамлетівське питання.
Alex Kattyval: Увага! Яничар Розбійник Вулкан пристрасті і енергії. Непередбачуваний. Сьогодні з"їв власний ошийник. Вдає скромного І нещасного (фото з поліційних архівів) Може бути чарівно ніжним. Оманливо втертися в довіру. Зализати до непритомності. Викликає тимчасове помутніння розуму, бо раз його б"єш, два рази цілуєш. Мій Алекс
larsi: Какие красивые грустные глаза у АЛЕКСА ,"заточили любимые демоны в намордник " ,наикрасивейшая фото всех пицейских архивов"
Kristal Rok: larsi пишет: наикрасивейшая фото всех пицейских архивов" согласна
Assorty: Такой взгляд я представляю сколь радостно он расстается с обновкой дома
Ирина (Купер): Дівчата люблять хуліганів
Adele: Alex Kattyval пишет: І нещасного Нет, это невозможно видеть - СВОБОДУ АЛЕКСУ!!!
Alex Kattyval: "Мама, видали ці фото, бо люди подумають, що ти - садист," - сказав Славко, заглянувши сюди. Дівчатка, не хвилюйтесь! - Розбійник жвавий і веселий, як завжди. Пам'ятаю, що він зірвав команду двічі підряд, і повинен вважатися рецидивістом. Але за гарну поведінку умовно-достроково повернула йому дві з чотирьох прогулянок на 8-метровій рулетці. Я вже теж скучила за його виглядом ззаду Але дві прогулянки, прошу пана Розбійника, ходимо ще чемно в цій упряжці. Недоуздок, до речі, нічого не обмежує, це не намордник. У ньому пес і позіхає на всю горлянку, і їсти вільно може. Але коли тягне, то шлейка, яка на носі, дає неприємні відчуття. Моя хвора рука і спина недоуздку дуже вдячні. А от що дійсно дивне, то це такі намордники Знайшла в інтернеті. Начебто служать для обмеження лаю собаки. Точніше, заміняють його ... на крякання. Хочете собачку-крячку??
Вика ( Банди): Alex Kattyval пишет: Але за гарну поведінку умовно-достроково повернула йому дві з чотирьох прогулянок на 8-метровій рулетці. Урааа!! Свободу папугаям! Может он уже отбыл свой срок? Alex Kattyval пишет: Хочете собачку-крячку?? Даже не скажешь, что хуже. Бигль гавкающий или бигле-кряка. Думаю лучше не рисковать P.S. представила, как Банди подходит ко мне и.. крякает! Не, не, не надо))
Adele: Alex Kattyval пишет: Дівчатка, не хвилюйтесь! - Розбійник жвавий і веселий, як завжди. Фух! Да и сама поправляйся скорей!
Alex Kattyval: Adele пишет: Фух! Аделька, невже ви справді могли подумати, що я свого Любчика скривджу? Ці вимушені обмеження свободи - виключно для його добра. Краще походити трішки поруч, згадати, як тебе звати і хто твій хазяїн, ніж потрапити в халепу через дурну руду голову. Алекс в принципі розумний і вихований хлопчик, тому все у нас полюбовно. Adele пишет: Да и сама поправляйся скорей! Спасибі! Через моє примусове обмеження волі, працюю вдома. Завалилась перекладами. Алексу не так прикро, бо я теж ув'язнена і постійно поруч. Але скучно. Коли перекладала нудний тендер, з'їв перші сторінки видрукуваної "Специфікації істотних умов замовлення". А сьогодні перекладала тексти про кухню. Хоч і без картинок, та увесь час бігала до холодильника - такого апетиту собі нагнала. І Алекс, бачу, апетиту набрав від запахів, які я по хаті ганяла І от сіли ми з ним, мало не обнялися, з'їли разом півкурочки... (Обожнюю його, коли він дивиться з апетитом, але чемно чекає - бо тільки чемний пес має надію отримати щось смачненьке - і ніжно-ніжно бере шматочки і так само делікатно обгризає хрящики) Рудий розплився від задоволення, очка посоловіли... Довелось важкенького на руках до кліточки донести, розкласти там зручно і в лобик на добраніч поцілувати. Він тільки бекнув у відповідь. Тепер бачить смачні сни. А я ще маю в запасах коробку смачнющих цукерок, яка підступно спокушає, і навіть шкодую, що нема кому закрити мене в клітку чи натягти якийсь намордник
Adele: Alex Kattyval пишет: Аделька, невже ви справді могли подумати, що я свого Любчика скривджу? Я же в шутку! Просто мордаха Алекса в наморднике, як то кажуть, криє серце...
Alex Kattyval: Ми запалили свою Свічку пам'яті. Бабця казала, що у нас на Хмельниччині великого голоду не було, з нашої родини не помер ніхто. Але страшні речі розповідали інші люди про ті час. Пам'ятаймо... А Алекс слухає новини на 5 каналі і проситься на Євромайдан
Kristal Rok: Помним.....
damiani: Алекс умничка - настоящий патриот!
Alex Kattyval: Були на Майдані. Враження двоякі. Я - революціонер з великим досвідом, іноді емоції у мене програють розуму + вічний журналістський інтерес скрізь засунути носа, і, може, добре, що взяла Алекса із собою. Він стримував мене не лізти в натовп. Тому більше бачили довкола Майдану. Людей було багато. Вони йшли і йшли, різні, переважно усміхнені, віталися, фотографувалися, співали, скандували. У напрямку Європейської площі мандрував і біглячий хвостик Рудий Євроінтегратор швидко зрозумів, що це не виставка. Людей було значно більше, ніж собак (хоча й собаки були! навіть одного бігля бачили!). Соціалізація для Алекса була ще та! Йшов чемно поруч на короткому повідку і навіть не рипався. Виступи слухав уважно, навіть проникся Я дивилась на гарну молодь і заздрила їм, відчуваючи, що з віком таки розум перемагає, і що маю більше запитань з нагоди цього заходу, ніж відповідей. Алекс тим часом підтримував скандування. судячи з кількості складів, Євротермінаторові більше сподобалось волати на три склади "Банду - геть!". Гавкати "Україна - це Європа!" було довго.
Alex Kattyval: Погода мрякою залазила за комір, було вогко, шкода було Рудого тримати на одному місці, і ми походили вулицями. На Банковій, Лютеранській, під Національним банком, під державними установами - зовсім інша картина. Тут, видно, привозних мітингувальників. Вони пили з горла, крутили пляшками по асфальту, не вірилось, що стільки декласованих елементів можна зібрати в одному місці. Їх оберігала міліція. Влодека не хотіли пропустити через Банкову, коли він йшов по машину, а тут же поруч з міліціонерами два гопніки допивали пляшку, - міліціонери їх в упор не бачили. Можна здогадуватись, що розігрітих їх готували до провокацій над вечір. Що ми потім в новинах і побачили. Ми їх теж фотографували, але не хочу такими псувати свою сторінку. Неприємно було бачити, що партійних прапорів на Європейській площі було більше, ніж просто державних і Євросоюзних. Кому потрібні ці політики?! Алекс правильно гавкав на три склади, і це стосується усіх народних депутатів. Дивувало, що на Майдані - один майдан (тут виступають більш громадські лідери), на Європейській площі - інший (рулять політики, сильніша озвучка), а Свобода взагалі повела людей під Кабмін? Навіщо? У результаті сльозогінний газ, сутички... На мою скромну думку, варто вийти, щоб показати, що українці і їх політики - це різні світи, і що суспільство в переважній більшості вважає себе європейцями і не згодне з одноосібним рішенням прем'єра зупинити євроінтеграцію. Правильно Майдан прийняв резолюцію - вимагати відставки Азарова і дати Януковичу шанс поїхати у Вільнюс і таки підписати угоду про асоціацію (офіційно своє "ні" Янукович ще не сказав). Треба Майдану протриматись до 28, очевидно. Славко, який сьогодні не підняв заду з дивану, бо "не хочу", подивившись новини і послухавши наші розповіді, сказав, що піде з друзями. Хай йде. Іноді у натовпі можна знайти власні цінності. ... А ми з Алексом чемно по-європейськи прибрали після себе, і переповнені емоціями, відкинули усі лапи - нелегко бути євроінтеграторами!
Kristal Rok: Алекс в украинской символике красотун А последнее фото такое теплое и уютное
Alex Kattyval: Kristal Rok пишет: Алекс в украинской символике красотун Він так не думав, хотів попробувати на зуб, які лєнточки смачніші - сині чи жовті Але вже вдома. На людях був сама серйозність і відповідальність. А я оце задумалась, що давно не рахувала Алексові місяці. Бо в мене, де кілька цифр, там й паніка. Але виходить якось так, що 20 листопада Алексу виповнилось 20 місяців. Все частіше ловлю себе на тому, що темп нашого життя сповільнюється, ми більше ходимо, ніж бігаємо, життя наше розмірене і взаємокомфортне. Змінились Алексові рухи: немає щенячого підкидання ногами, звивання при вітанні з іншими, рись впевнена і стабільна, а як галоп - то реактивний. З Алексунчика стає Алексом Максимовичем. Не знаю, як це оцінювати. Не хочу, щоб Алекс ставав дорослим занудою. Вірю, що при видимій солідності ми залишатимемось веселими авантюрниками (наприклад, можна спробувати спустити з повідка у незнайомому місці - і інфаркт мені забезпечений ). Своє зробили і Великі Херсонські канікули. Алекс довго спілкувався з собі подібними і нарешті почав розрізняти, що таке біглі, а що таке люди. І до нього наче дійшло, що у біглів свої закони, а в людей - свої. Як наслідок ... перестав спати зі мною в ліжку! Я навіть трохи була засумувала з цього приводу. Але Алекс - хлопець гарячий. В ліжку й так не тулиться до мене і ніжностей не виявляє. Просто лежить сам по собі, зайнявши свою половину - рівний між рівними, вільний між вільними :-) А тепер тільки вечір, Алекс позіхає і йде в свою кліточку. Чудесно спить там до ранку. Я спочатку двері до себе в спальню відкривала - ні, йому краще в своєму автономному царстві. Котрогось вечору вирішив передумати, ліг під моїми дверима, щоб я без нього бува не пішла спати. Але я теж передумала Мені теж вже пасує, коли кожен має своє місце (і хоч одна кімната чистіша). А чоловік який щасливий нарешті! І все так і залишилось - Алекс спить в себе, я - в себе. Всім добре.
Alex Kattyval: Сьогодні на прогулянці Алекс розкрився по-новому. Гуляли ми пізно, порожні вулиці, навіть великих собак вже не було. Тренуємо біг, і раптом чуємо п"яний бас: "Дєвушка, можна с вами познакомиться?" Перед нами з темряви виросла велика мужська хвігура, яка хиталася і тягла до мене руки з пляшками пива. Бачили б ви Алекса! Шерсть дибки, гавкіт, наче на кабана йде. Мужик хотів погладити - Алекс вивернувся, колами довкола обходить, не змовкає. З почуттям так гавкає. Луна аж дзвенить. І бас ще той! П'яничка з несподіванки на задницю всівся. В прямому смислі. Посеред тротуару. Алекс від такої реакції поваленого ворога впав в ейфорію і ще більше розходився. Мені здалося - він мене захищав! (а може просто пива хотів? він любить ). "Вибачте, - кажу п'яничці - ми підемо". А той далі руки з пляшками тягне нам услід і кричить: "Дєвушка, ви только єго не ругайтє, я сам віноват. Сам упал. Любітє єго. Любітє!" ... ...Ну нє, і чого мені так до ніг не впав якийсь пристойний мужчина з такими словами!!!!
IrinaL: Alex Kattyval пишет: Не хочу, щоб Алекс ставав дорослим занудою Хорошая у нас порода, нашим любимцам это не грозит
Alex Kattyval: Була увечері на Майдані. Відчуття щемливі, аж до сліз. Очевидно, що ось вона - національна ідея. Проста і зрозуміла: Україна - це Європа! Кожен, хто це приймає, автоматично визнає в собі Українця, мову, історію, культуру, громаду і бажає кращого майбутнього для своєї країни. Треба було скерувати Майдан рознести цю свідомість по регіонах. Організуватися на виборах. Опозиції домогтися позачергових виборів. Як можна було дозволити побити дітей? А все до цього йшло, було очевидно. І хоч Генпрокурор обіцяв, що "Майдан не розганятимуть, кількість Беркуту довкола Майдану вражала, і як вони стояли організованим колом. А зранку ми прокинулися в тайожній державі. Йолку монтують на крові.
Alex Kattyval: У кого що, а в нас - Революція. Сьогодні все серйозно, тому ходила без Алекса. Прокинувся в мені журналіст, тому вилазила на плоти і стовпи, щоб зробити гарні фото. Загальний настрій видно. Це не тема для цього форуму, тому тих, хто захоче подивитися, як воно було, запрошую на свою сторінку у ФБ click here
Alex Kattyval: Революція триває. Тобто, мирні організовані протести, які вимагають революційних змін. Через телевізор і ФБ цього так не зрозуміти, як на Майдані. У наш офіс на Хрещатику все частіше йдуть грітися і на чай/каву. А я, як тільки хвилинка, загортаюсь у прапор і біжу на Майдан. Символіка одразу робить людину своєю серед своїх. Моментально отримуєш завдання щось рознести/роздати/помогти. Несподівано тебе проводять до черги з супом Якась бабця - старенька і маленька киянка, тицьнула мені кульок:"Деточка, это вам теплые вещи" Чесно, серце стискається. Записалась у волонтери, підписалась проти Януковича, здала гроші, зробила кілька фото. Йолка стала Революційною Ялинкою. За Різдво без Ялинковича! А це змусило усміхнутися, захотіла з вами поділитися, бо тематичне Взагалі народ креативний, оптимістичний, організований. Думаю, українці нарешті побачили самі себе. Пишаюсь нами.
Киви: "Навіть пес за "ЄС" :))))))) Вот это придумали )))) Такого пса нарисовать, еще и миску с едой ему поставить !!! ))))))))) Жалко только, что не Бигля изобразили :) Было бы оригинальней )))))))))
Alex Kattyval: Тема "Собаки і Революція" триває. Рівненське відділення КСУ - "Альянс" збирає кошти, теплі речі, каву, чай, шоколад для передачі мітингувальникам у Київ. І їдуть у столицю на недільний великий мітинг. Якщо розминемося на вулицях Києва, спеціально поїду на "Бурштиновий кубок", хоч би просто потиснути руку Люді Савчук.
Alex Kattyval: "Это также будет демонстрация риска, которому подвергнет себя режим, если попытается расчистить площадь силой,"- пише американський журналіст, прогнозуючи завтрашні події. Я нервово мию, прибираю, чищу Алекса від хвоста до голови. Нервую. А я ж була і на Студентській революції на граніті, і в Русі з Чорноволом, у Мінську на Референдумі Лукашенка (коли наших арештовували) - не на одних барикадах. А зараз нервую Славко і Алекс залишаться вдома, безсумнівно. Я обмотаюсь прапором і піду. Легітимного вирішення ситуації вже нема, немирно - не можна, ми ж демонструємо, що ми за правову державу і що ми європейці. Що буде завтра? Вперше не вмію спрогнозувати. Такого у нас ще не було. Але саме тому й піду.
Alex Kattyval: Я хворію. Довго і нудно Мабуть, змерзла на Майдані, де провела ніч з 10 на 11, коли киян кликали дзвони Михайлівського Собору. Мінус 15, стрес, емоції, вранці знову будували барикади. І от... Не могла толком подивитись наші собачі виставки. Витримала зовсім трошки, так було погано, що навіть прекрасні біглі не радували. Потім хвора поїхала у відрядження і хвора повернулась. Сотаю метри туалетного паперу до носа, перепробувала весь асортимент аптек поруч - хвора. Набридло невимовно! З хворою мною і Алексу нудно. Але мій Любий проявляє чудеса слухняності, ми вже котрий тиждень гуляємо вдень без повідка, і я відчуваю особливий кайф, коли моє Щастя біжить до мене, махаючи вухами, аплодуючи собі задніми лапами, і, здається, усміхається Вершиною пілотажу слухняності є наш гоноровий прохід повз місцевих котів. Алекс ногами перебирає від нетерплячки, але слухається і не сміє кинутися за ними. І вміє на команду підійти до мене і дати взятися на повідок Навіть в компанії інших собак. Для мене це - як усі дари світу! На Майдані мені розбили фотоапарат, тому тимчасово фото не було. Але, сподіваюсь, Дід Мороз принесе новий Мрію на Свята опинитися посеред великих полів, засипаних чистим блискучим снігом, щоб там бігав щасливий Алекс, а на мене, щоб світило весело сонечко. Та, очевидно, моя доля поки що - ліжко і довгі метри туалетного паперу. Тому пріоритет на наступний рік один - здоров'я. Як не банально, але здоров'я визначає наш фактичний стан і наші мрії. Бажаю усім форумчанам і вашим біглятам міцного-міцного здоров'я, запалу до життя, творчості і любові. Життя прекрасне. Завжди.
Zami: С Наступающим Новым Годом Вас и Алекса! Выздоравливайте! И Всего самого наилучшего в будущем году!!!
Olika: Alex Kattyval пишет: ліжко і довгі метри туалетного паперу Як я тебе розумію Так противно чувствовать себя развалюхой в канун праздника Выздоравливай!!! Алекс пусть и дальше радует своим примерным поведением, молодчина. С наступающими вас всех!!!!
Мама лабрика и бигля: Alex Kattyval Оленко, бажаю вам з Алексом в наступному році здоров"я, веселощів і пригод! Сніг обов"язково буде!!! Сама його дуже чекаю, і з надією кожного ранку дивлюсь у вікно З найкрвщими побажаннями, усі ми!
Milorada: Выздоравливайте поскорее! С наступающим Новым годом! Alex Kattyval пишет: Любий проявляє чудеса слухняності Вот это молодец! Браво, Алекс!
Kristal Rok: Алекс - умничка! Желаю ему в наступающем году радовать тебя своим поведением и разными достижениями, желаю ему новых побед в рингах, красивых детей, бескрайних просторов чтоб мог нестись по ним, чтоб пыль из-под лап и ветер в морду, в общем настоящего биглинного счастья! Леночка, тебе не болеть, пусть метры бумаги остаются в этом году, а в следующем желаю тебе здоровья, сил, неиссякаемого оптимизма, творческого вдохновения, любви, мира и добра. Мы вас любим
Вика ( Банди): Alex Kattyval, С Новым Годом Выздоравливайте скорее Alex Kattyval пишет: ми вже котрий тиждень гуляємо вдень без повідка Молодцы Алекс - умничка P.S. Надеемся на каникулах Вас увидеть и вместе погулять
Alex Kattyval: Спасибі, дівчатка, за побажання. Важко бути здоровою, коли така сумна погода безкінечно. Виглядали сніг, виглядали, і на тобі - знову дощ! Після кожної прогулянки півсобаки треба мити. Марно намагаюсь підібрати для Алекса дощовичок - три подарувала, один розпорола і відклала, два ще не підходять. От приміряла наступний: Алекс в ньому нещасливий стоїть, а я підбадьорюю: "Ти мій прекрасний синій кінь. Ти ж знаєш, це рік коня, а хто кращий кінь, як не бігль. Тим більше, такий, як ти! Синій кінь щастя!" Заходить Чоловік. "Що це ти про коня торочиш, - питає. - Який кінь? І нащо ти на собаку спортивний костюм одягла? Прямо Тітушко в хаті". Тітушко! Ну, Влодек, постривай!
Мама лабрика и бигля: У нас з дощовиками теж не склалось :( Ніяк не могла підібрати розмір, і як виявилось, користі від них мало. Так ми також миємось тричі на день
Alex Kattyval: З приємних новин таке: у нас була Різдвяна сімейна зустріч Зустрічались з Саммі, її братом Джорданом (еее, це Алексу він наче швагер ) і усіма київськими дітьми. Такого мигтіння в очах я давно не мала! Сіре торішнє листячко, під колір йому брудні біглі і біглята - і все це носиться, крутиться, скаче і тікає в різні боки. Мій новий фотоапарат (стара модель) був безсилий. Але загальне враження - Весела купка біглів - це так гарно! Перехожі зупинялись, як зачаровані Алекс спочатку здивувався: Саммі, дорогенька, це точно всі мої? Принюхувався А потім розшалівся, і гасав як дитя-переросток разом із власними дітьми
Alex Kattyval: Спроба групового фото мама Саммі позує задом Під кінець зустрічі я в цих болотяних істотах почала розрізняти, хто є хто. Дуже симпатичним виявився молодий хазяїн нашого Аметиста (Ромба великого), Діма - на фото крайній справа. Він сам має заледве 20 років, але який відповідальний! Готує песику, на заняття водить, усе продумано - так приємно. Праворуч від нас із Алексом - Парашут. Його хазяйка - Рузанна - показала на фото Парашутові шкоди - всю хату вже зруйнував, і так щодня. Аргументи - клітка - не приймаються. Цілують Парашута і все вибачають. Міняють лінолеум, а я не розумію - ну чому не купити клітку До речі, Парашут - страшний донжуан, істинний Татів син. В"яже усіх. Братів, сестер, маму. Пробував навіть власного тата Але Татко ще має чого навчити сина! Кручена (колись найспокійніша) Амелі залишилася у Ані. На фото - із дочкою Ані. На диво дуже симпатична росте. (В принципі, дуже симпатичні обидві - і Віталіна, і Амелі) Тут, на фото, мала крутиться, як і мама, у ринзі сказали б - "невозможно оценить" Асоль - Руда Щічка, стала Беккі. Дуже шустра. Але це було прогнозовано. Її я теж мало роздивилась. Дуже активна і замурзана була.
Мама лабрика и бигля: Весела зустріч Молодці, що зібрались разом
IrinaL: Молодец "бабушка" Аня, что не упускает из виду деток- и на прививку вместе, и на побегушки собирает. Настоящая семья. Рада за моего любимчика Аметиста - у него такой ответственный молодой хозяин. Встречайтесь почаще, думаю, от этих встреч весело не только биглям, у хозяев тоже поднимается настроение.
Kristal Rok: веселая и яркая семья здорово, когда вот так вот все собираются, поддерживают связь, общаются, вы молодцы что всех собрали Детвора в процессе веселья - прелесть
Omri Relizan: Какая замечательная получилась биглевстреча! Такие хорошенькие внучики Alex Kattyval пишет: братом Джорданом М да, вот это раскормили сыночка
Alex Kattyval: Omri Relizan пишет: Такие хорошенькие внучики Ага, Оля, вони якось мордочками більше Брендовичі, лише в Амелі проглядаються татові риси. Джордан - дуже гарний і потужний бігль. Але залюблений і перегодований - факт. Мама Саммі теж непогано Свята провела, бо їй теж на дієту пора Але найкраще це побачити можна при порівнянні. От зібрались, охнули, хто худий, кому дієта, кому дисципліни... Аня супер молодець, що витягла нас з різних кінців Києва на цю зустріч у таку непогоду
Olika: Молодцы! Классно поутсили Это прекрасно, когда есть возможность всех собрать вместе
All@: Вот это встреча! Молодцы! И собаньки повеселились и хозяевам удовольствие.
Лолита: Ух ты сколько родственников, как это здорово, когда семья большая и дружная!!!
Alex Kattyval: Спасибі, дівчатка, стараємось! А я все чекаю на покращення. Покращення здоров"я, покращення погоди, покращення настрою. Але поки всі покращення, які зі мною трапляються, як мінімум кумедні. Покращення 1. Мучилась я мучилась перед Новим роком, який би собі, любій, подаруночок вибрати. Тинялась по магазині техніки (пилесос зламався, купувала новий), і тут бац - геніальна ідея: а куплю-о я собі мультиварку. Люди пишуть/розхвалюють, яке це чудо. В моїй уяві - наче чарівний горщик з казки - скажеш йому: "Горщик вари - він і варить". І борщик, і кашу, і плов, і молочна страва не пригорає... Ой і чудо! Витрясла кишені в чоловіка, притягла додому і пилесос, і круту мультиварку. Пилесос склала швидко - звичне діло. А мультиварка... Кнопочки, кнопочки - Варить, жарить, тушить, подогревать, на пару... Інструкція, рецепти. Тиждень ходила довкола неї. Не варить сама! А читати інструкцію все руки не доходять. І взялася я знову смажити картоплю старим дідівським методом. І борщ, як завжди, у звичайній каструлі варити. Зате в мене є мультиварка!
Alex Kattyval: Покращення 2. Смажу я ото картоплю, голод підганяє. На столі вже й помідорчики стоять, і оселедець, і капустка квашена. Ням. Картопля пахне, майже готова. Але нє - мені треба покращення! Знайшла в холодильнику добрий м"ясний смалець - а кину для покращеного запаху. Кинула. За кілька секунд по хаті розповзся ... паскудний сморід. З кожною секундую набирав оборотів, та таких, що Славка сплячого з ліжка підняв (а це важко, повірте). Ну зіпсувався смачний колись смалець, зіпсувався! Витерла я внутрішні сльози і викинула велику сковорідку гарячої картопельки у смітник. І нащо воно мені було, те покращення?
Alex Kattyval: Покращення 3. Хоч і викидаю я картоплю у смітник сковорідками - у речі свої не влажу. Займалась навіть аутотренінгом біля дзеркала: "ну не така я вже й товстенька, навіть ок в деяких місцях, просто треба звикнути до думки, що в певному віці варто замінити розмір 34 на 36, а 36 на 38". Але поки не замінила, й старі штанці тріщать і потріскують. Одні собачі тільки добре сидять, але в них на роботу ж не підеш! Отож витягла зі шафи якісь старі вельвети, спросоння якось натягла і помчала в офіс. На роботі те та се, кава, чай, треба раз на який час штани зняти і підтягти (природна річ). І зняти я їх то зняла... А от назад натягти... "Рятуй, - кричу, - до Влодека - втисни мене назад у штани". А він регоче: "Та так ходи - казатимеш, що це запізніла акція "У метро без штанів". І що думаєте, навчило це мене чогось? Сиджу, а рука цукерки поруч шукає... (після свят смаколиків ще багато лишилося, життя ще підсоложене і покращене) І Алекс спокійним став... Одна біда з такими покращеннями!
Olika: Спасибо за минутку юмора! Очень кстати
Мама лабрика и бигля: Alex Kattyval Дякую за гарний настрій!
AlexVer: Олено Алексу привіти і цілунки Давайте поправляйтесь вже, досить хворіти!
Adele: Alex Kattyval пишет: А мультиварка... Кнопочки, кнопочки - Варить, жарить, тушить, подогревать, на пару... Інструкція, рецепти. Тиждень ходила довкола неї. Не варить сама! Надо было подождать, когда начнут производить мультиварки, которые реагируют на команды голосом, чтобы не париться с инструкциями. Сказал - горшочек, вари мне борщ! И сидишь, кофеек попиваешь...
Milorada: Alex Kattyval пишет: Зате в мене є мультиварка! Инструкция не поможет, я свою 2 дня читала, положить, перевернуть, посолить, последить, обжарить, а потом в духовку! Прочь предрассудки! Утром крупу гречку закинула, мясо лук сырые, воду, соль, включила и ушла на работу, в обед детям каша поспеет. Суп ставлю не на суп, а на тушение, а то кипит сильно, а на тушении булькает тихохонько, как холодец. А венец творения, за что я обожаю свою мультиварку, это заливной пирог с рыбой, отсюдова: http://www.crevetka.com/articles/view/364 Моя семья его очень любит, правда опытным путем внесены некоторые корриктеровки в рецепт. Alex Kattyval пишет: у речі свої не влажу У нас на работе есть такая шутка после праздников: "Опять приходили маленькие человечки-калории, и ушили ночью одежду". Ну это ничего! Придет лето - сбросим! Alex Kattyval пишет: викинула велику сковорідку гарячої картопельки А-а-а! Как жалко, все-то, нам женщинам, совершенства хочется! Один раз варила бульон, и уже готов был, прозрачный, ароматный, так нет же - еще чуть-чуть(для совершенства). В 3 часа ночи проснулись мы от "аромата" жарящихся костей
Alex Kattyval: Все змішалось у Датському королівстві. Побудова катапульти мене цікавить більше, ніж мультиварка, Акана з Еспрі і режим вигулу. Усьо. Наша з Алексом сторінка тимчасово на техперерві. Я повертаюсь на Грушевського. Приємно, що зустрічаю там знайомих собачників. Пишаюсь кожним, хто там.
Olika: Лена, береги себя!
SDT: Alex Kattyval пишет: Мучилась я мучилась перед Новим роком, який би собі, любій, подаруночок вибрати. Тинялась по магазині техніки (пилесос зламався, купувала новий), і тут бац - геніальна ідея: а куплю-о я собі мультиварку. .... Тиждень ходила довкола неї. Не варить сама! А читати інструкцію все руки не доходять. І взялася я знову смажити картоплю старим дідівським методом. І борщ, як завжди, у звичайній каструлі варити. Зате в мене є мультиварка! Мені також "Дід Мороз" на новий рік Мультиварку подарував Більше року мене вмовляли, рекламували, читала в інтернеті про них, вибирала моделі з потрібними функціями, а тут БАЦ і "дарованому коню в зуби не заглядають"..... І почалось в мене нове життя "з мультиваркою" Читала інструкції, вивчала книгу рецептів, не все в мене виходило, як написано, но я зробила висновок - до неї потрібно звикнути як до любої кухонної плити. Тепер я витрачаю на варку борщу 20 хвилин, поки тушкується в мультиварці м"ясо, я нарізаю овочи. Приготування плову тепер звичне діло, а ще пару раз на тиждень тепер у нас "печені смаколики", яких вже не було більше 10 років (не працює духова шафа). Час знаходження на кухні набагато зменьшився, а ось "щось смачненьке" додалось Ось тільки тепер цей час потрібно буде витрачати на фітнес
SDT: Alex Kattyval пишет: Я повертаюсь на Грушевського. Приємно, що зустрічаю там знайомих собачників. Пишаюсь кожним, хто там. І ми пишаємось великим Українським народом! По троху передаєм необхідні речі, медичні препарати, та маленьку крапельку грошенят. Olika пишет: Лена, береги себя! Бережіть себе і нехай Господь вам допомагає!
Alex Kattyval: Сподівалась: от-от все закінчиться, і я з приємністю повернусь на наш Форум. Нічого не закінчується Моя інтернет-активність перейшла у ФБ, де у мене друзі із найсвіжішими новинами. Живу то Майдані, то у офісі. Намагаюсь бути корисною чим можу: від розбирання бруківки до коментарів польському телебаченню. Алекса стараюсь не занедбувати, але мені точно не до його щоденників, фоток і виставок. Мій Рудий споважнів (ну скоро ж два роки), став дуже комфортним на щодень, розуміє, коли пора на розваги, а коли треба й тихо почекати. Чоловік повністю змінив думку про біглів, мама охоче ділить з Алексом подушку, я балую смаколиками. Товстеньким Алекс так і не стає. Азарту і веселої вдачі не втрачає. Виразно демонструє свою прив"язаність до мене, чим втішає мене надзвичайно, коли втомлена приповзаю додому.
Alex Kattyval: Сьогодні Прощена неділя. Прошу у всіх вибачення за свої вольні і невольні діяння, які могли б когось образити. При нагоді хочу подякувати друзям з Форуму: Ірі Любченко, яка привела мене на цей форум і стала добрим другом і порадником не тільки в біглежитті. Олі Самбі - її Буся був першим бігликом, якого я побачила після Алекса. Може, Олю й нервували мої діставання, що робити з малим біглем, але вона не жаліючи хвоста власного Бусі показала, як доглядати (по чесному постригла хвостика Бусі спеціально для мене!), як готувати до виставки, відповідала на мої перші нерозумні питання. Алекс і Буся потім не раз були конкурентами в ринзі, але ніколи не конкурували ми з Олею. Так мені здається. Олі за це спасибі теж. Олі Беатріз, вона першою погладила Алекса на його першій виставці у Бердичеві і побажала удачі. Мені це дуже допомогло. Ані і Лєні Сєдим за постійні цікаві пропозиції, спільне гуляння і підказки. Тоненька Аніна фігурка з чотирма біглями в двох руках надихала мене не здаватися у вихованні єдиного мого мажора Алекса :-) Ірі з Купером, Купер був першим дорослим біглем (старшим на цілий рік!), на якого ми дивились, як на зразок доброго виховання. Купер - чудовий спортсмен і друг, залишається для нас прикладом і надалі. Ірі з Жадором, за добре ставлення, підказки, за те, що вірила в нас, що у Чернігові віддала Жадорову медальку, щоб ми не вішали носа. Не в медальці справа, ви ж розумієте, а в підтримці наших з Алексом хвостів (це був період, коли ми з Алексом постійно були другими). Соньці спасибі за презентацію того, яким талановитим може бути бігль. Деякі Сонькині трюки ми вивчили. Олі з Вишнею, після мого скуління тут на форумі, що таке рінговка і яку треба, Оля виклала мені цілу колекцію, показала відмінності. А за хвилину мій Алекс і її Айда були конкурентами у ринзі. Боже, боюсь когось пропустити...
Alex Kattyval: Колі, Наді і Насті, за першу Алексову любов Брітані, за те, що де і коли б ми не зустрілися, від них йде лише позитив і усмішки. Алекс любить Колю, не менш, ніж Брітані :-) Анні Миколаївні і Володимиру Вікторовичу з Хмельницького, у них я вперше усвідомила, що хочу жити із своїм Алексом, як вони з Арні і Чілі. Теплий дім, затишний двір, дружна сім"я. Ідеал. Жені і Марині Хорішкам, вони для мене були і є авторитетами у біглесправі. Знаю, тут думки розходяться з приводу не для усіх комфорного характеру Жені. Женя строгий, так, але справедливий. Іноді дістане до живого. Але коли не по суті? Це питання для відповіді кожного самому собі. І адміну, який Женю забанив. Переглянула цю темку. Не скажу, що уважно, але дуже прикро за подібні розборки. Люди, це нас не варте! Дякую усім, з ким частіше, чи рідше перетиналась: Лєні і луганським біглям-мисливцям, життю яких тільки заздрити, для Віки з Банді, за приклад відповідальності, для Мілоради, за чудові розповіді про Ярпі і позитив... Розумію, що всіх таки тут не назву. Але вдячна усім. І в усіх прошу вибачення. Окремо у Ані - вона старанно зібрала усі фотки наших дітей, яким виповнилось півроку, щоб я розмістила, а я не мала коли. Дітки вдалися гарні, Аня, вибач. І ще тільки кілька особливих слів: Таня, Ларсі, стала для мене відкриттям людяності. Ми ніколи не зустрічались поза форумом, а у дуже важливий момент вона відгукнулась і надзвичайно допомогла. Таня, уклін Сімферополю, я вічно Ваша боржниця. Люда Багінська... Стала для мене не тільки бігледругом, а важливою частиною мого життя як однодумець, дуже порядна і тонка творча людина. Завдяки Люді і Ірі Херсон для мене - рідне місто, де мені завжди добре. Такі друзі - унікальна знахідка. Спасибі Форуму. Вибачте, кого в поспіху не назвала. За вікном темна ніч, я знову не висплюсь, а від завтра - нові виклики у тому ж революційному темпі. Я вас усіх люблю. І прощаюсь. Не вважайте, що в мене емоційний здвиг через революцію. Я хотіла б, щоб наш Форум був віддушиною, майданчиком для спілкування професіоналів і новачків, підтримкою у темах розведення породи і просто хоббі. Я не люблю розборок на нашому Форумі. Який час пробуєш цього не помічати, бо ти - новачок, і наче не випадає. Потім намагаєшся щось зрозуміти, Потім стає тошно. А потім розумієш, що це - не твоє. Це не моє. Вибачте. Шануйте себе.
larsi:
Irina: Alex Kattyval пишет: Я хотіла б, щоб наш Форум був віддушиною, майданчиком для спілкування професіоналів і новачків, підтримкою у темах розведення породи і просто хоббі. Я не люблю розборок на нашому Форумі. Полностью поддерживаю. Оленка, мы вас очень любим. Я всегда с огромной радостью захожу на вашу страничку, не всегда есть время писать, но всегда с удовольствием читаю. Ваши посты всегда вызывают эмоции. То смеюсь вместе с вами, то плачу. Пожалуйста, не уходите!!!
AlexVer: Із запізненням вітаю Алекса з 2ма роками!!! Оленко, нехай рудий буде здоровий і щасливий, ніжний і люблячий, слухняний та трішки шкідливий! Гарного біглежиття йому! З найкращими побажаннями сетричка Алекса та вся наша дружня родина!
полная версия страницы